Сонце красне сходить, зорі розтають,
Я назустріч сонцю вирушив у путь.
Знаю: десь у світі щастя я знайду.
Всі ліси, всі гори, доли обійду.
Гей, гей, гей! (двічі)
Скільки я в дорозі, скільки ще іти?
Бачив і пустелі, й райськії сади,
За сіма морями бачив світу край.
Де ж ти, моє щастя? — Спробуй відшукай!
Гей, гей, гей! (двічі)
Я питав поради в лісових тварин,
Пташок піднебесних, риб з морських глибин,
Чаклунів та магів, мудреців усіх —
Жоден у пригоді стать мені не зміг.
Гей, гей, гей! (двічі)
З мандрів повертаюсь в рідну слободу,
Бачу — моя мила íде по водý.
Очі — синє сяйво, коси — наче шовк...
Ось, де моє щастя, — я його знайшов!
Щастя я знайшов!
Гей, гей, гей! (двічі)
|
| 1969 р., Київ |
|
